Особливості продажу взуття, тканин, будівельних товарів

Роздрібна торгівля непродовольчими товарами в значній мірі регулюється правилами продажу непродовольчих товарів, затверджених наказом МЗЕЗ і торгівлі України №294 від 27.05.96 р.


При продажі взуття його маркування передбачає наявність підприємства-виготівельника, його адреса, товарного (фірмового) знаку, артикулу, номеру моделі, розміру, повноти, ґатунку, дати виготовлення, номеру контролера ВТК, визначення нормативного документу.


В індивідуальну упаковку кожної пари повинна бути вкладена інформація (рекомендації) по її експлуатуванню та догляду за нею.


Продаж взуття в торгових підприємствах, де відсутні умови для їх примірювання, забороняється.


Господарюючий суб’єкти зобов’язаний забезпечити покупця зручними умовами для ознайомлення, вибору та примірювання взуття. Для цього торговельні зали повинні бути обладнані банкетками або ослінчиками, підставками, дзеркалами, килимками, рожками. Інформація про розміри взуття повинна бути представлена у штихмасовій та метричній системах нумерації.


У торговому залі на видному місці обов’язково повинна вивішуватися інформація про гарантійні терміни носіння взуття, яке мається у продажу, їх обчислювання з урахуванням сезонності.


Вибрані покупцями непродовольчі товари можуть зберігатися в торговельному підприємстві протягом двох годин з відміткою часу наступної оплати на виписаному продавцем чекові. Після закінчення встановленого часу не викуплений товар надходить у продаж.


Товарний чек виписується на відібрані покупцем технічно-складні товари, а також на деякі непродовольчі товари (тканини, одяг, трикотаж, взуття, килими, меблі, будівельні матеріали та деякі інші товари), в ньому вказується номер або найменування торгового підприємства, назва та ґатунок товару, його ціна, дата продажу, прізвище продавця. Товарний чек виписується у двох примірниках, один з яких видається покупцю.